Трошки осені у розпалі весни

25 травня у творчій майстерні «TMiN» відбувся квартирник бєлгородського музиканта Гуші Катушкіна.

Гуша Катушкін якось поєднує в собі яскраву харизму і абсолютно не-зіркову відкритість, легко опиняється у центрі уваги і веселить присутніх історіями. Але його щаслива широка посмішка дисонує із глибокою філософською печаллю лірики, енергійний погляд зовсім не пояснює, чому в його текстах завжди — осінь?..

За законами статті, маю щось розказати про власне концерт, про те, що говорили і що співали. «Нельзя купить и нельзя украсть то, из-за чего тебе теперь я улыбаюсь», «Случайности — это всего лишь ряд неучтенных закономерностей», «Теперь мы не те, теперь мы вроде бы что-то поняли», «Не забыть бы позабыть о той, которой все равно»…І це тільки шматок із того, що хочеться записати у свій цитатник.  Його пісні — про любов і закоханість, легку печаль і справжні розчарування, ну, і звичайно ж, про осінь, осінь…

Розбавили атмосферу музиканти з харківскього колективу «Кривоструй».  Інструментальний колектив, що, за словами учасників, «виступає то у складі шести, то семи чоловік, а то як зберуться», порадував вічно сонячним регі та композицією про «75 собак»,яку підспівували абсолютно всі.

Коли глядачі питають у виконавця, у якому розмірі написана пісня або чому всі його композиції у тональності сі-мінор,то таке зібрання вже важко назвати просто концертом або просто квартирником. Коли частина присутніх прийшли на вечір із власними інструментами, не тому, що будуть виступати, а так, зі звички завжди носити їх із собою, коли усі підспівують і тут-таки допомагають імпровізувати…Ні, скоріше це — просто тісне зібрання однієї дружної, теплої харківської музичної сім’ї.